A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Управління освіти Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області

Логопедичний пункт Управління освіти

Логопедичний пункт

Управління освіти Сєвєродонецької міської ВЦА

     Педагогічний  склад:  5 учителів-логопедів, які працюють при 5 закладах загальної середньої освіти та надають послуги іншим закладам, з них:

  • при СЗШ № 4 -  вчитель-логопед   ШКРЕГАЛ   Наталія Станіславівна,

                              р.т. 3-13-18;

            закріплені школи: СЗШ №№  4, 7, 15, 16;

                                          

  • при СЗШ № 5 -  вчитель-логопед   ВАСИЛЬЄВА Світлана Дмитрівна,

                                    р.т. 4-30-59;

            закріплені школи : СЗШ №№ 1, НВК «Гармонія», 5, колегіум;

                                                 

  • при СЗШ № 6 вчитель-логопед УКРАЇНСЬКА Наталія Володимирівна,

                                   р.т.  4-24-58;

           закріплені  школи: СЗШ № №  6, 11, 12, 13;

                   

  • при СЗШ № 14- вчитель-логопед  СЄДИХ  Неля Олексіївна,

                              р.т.3-42-58;

           закріплені  школиСЗШ №№ 10, 14, Борівський НВК, 20;

 

  • при СЗШ № 18-  вчитель- логопед РАДЧЕНКО  Майя Леонідівна,

                                     р.т.2-87-89;

закріплені школи: СЗШ №№ 8, 17, 18, Ліцей № 1.    

              

ДО УВАГИ БАТЬКІВ,  ПЕДАГОГІВ! МОВЛЕННЯ  ЯК  СТРУКТУРА ПСИХІЧНОЇ СФЕРИ

         Мовлення – вища й остання в онтогенезі людства психічна функція, продукт другої сигнальної системи.

         Виховується в соціумі, в процесі різноманітних міжособистісних стосунків.

         Є засобом:

- міжособистісного спілкування;

- передачі та отримання знань;

- напрацювання соціальних навичок і регулювання поведінки;

- планування і супроводу діяльності.

         Представлена двома системами – усним та писемним мовленням.

         Забезпечується комбінаторною взаємодією структурних компонентів:

- звуковимови;

- фонематичними процесами;

- лексичним запасом;

- граматичною будовою;

- темпо-ритмічною організацією;

- просодичними компонентами.

         Реалізується у вигляді рецептивної (розуміння) та експресивної (особиста активна) форм.

         Функціонує у внутрішньому і зовнішньому варіанті.

         Координується психічними процесами емоційно-вольового і пізнавального спектру, просторово-часовими уявленнями і фізіологічним  станом.

        Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду (МКБ-10) мовленнєві порушення супроводжують різноманітні відхилиння в розвитку дітей:

  • розлади розвитку мовлення (первинні);
  • синдром дефіциту уваги та гіперактивність;
  • легкий  когнітивний розлад;
  • специфічні розлади розвитку шкільних навичок;
  • органічні ураження особистості;
  • змішані специфічні розлади розвитку (т.н. затримка психічного розвитку);
  • дитячий аутизм;
  • розумову відсталість.

       За цією класифікацією мовленнєві розлади при вище перелічених станах  представлені аномальним або порушеним розвитком рецептивної  і (або) експресивного мовлення як засобу соціальної комунікації. В т.ч. у вигляді:

  • ускладнень  в розумінні  і відборі  мовленнєвого матеріалу;
  • виражених змін  кількості мовленнєвої продукції и темпу мовлення;
  • вад звуковимови;
  • порушення звуконаповнюваності і складової структури;
  • неповноцінності словникового запасу;
  • неповній сформованості граматичної будови;
  • недостатнього рівня розвитку зв’язного мовлення;
  • специфічних проблем писемного мовлення.

       Ступінь патологічності  знаходиться в межах від легкого косметичного дефекту до повної відсутності мовлення.        

       Серед дітей, що мають право на інклюзивну освіту є діти з первинними важкими мовленнєвими патологіями: алалія, ринолалія, дизартрія. За сформованістю мовленнєвих засобів (психолого-педагогічна класифікація) для дітей із збереженим інтелектом визначаються рівні недорозвинення мовлення з 0 до IV та діагностується клінічний стан.           

        Логопедична корекція  при цих станах – обов’язкова умова позитивного розвитку.

       Але формування мовленнєвої функції у дітей з особливими освітніми потребами і в інших випадках (затримка психічного розвитку,  розумова відсталість, зниження слуху, зору, ДЦП, дитячий аутизм) відбувається на первинно патологічній основі, тому  і саме мовлення має патологічні ознаки. Крім того, мають місце комбіновані патології , з нашаруванням логопедичної клініки.

       Зразки логопедичних висновків   при різних станах:

у дітей із збереженим інтелектом:

  • загальний недорозвиток мовлення I рівня, моторна алалія;
  • загальний недорозвиток мовлення II рівня, відкрита ринолалія;
  • загальний недорозвиток мовлення III рівня, стерта дизартрія

у дітей з розумовою відсталістю:

  •  системний недорозвиток мовлення легкого (середнього, важкого) ступеню,   
  •  зумовлений первинною патологією;
  •  системний недорозвиток мовлення легкого ступеню, стерта дизартрія

у дітей з аутизмом:

  •  специфічний розвиток мовлення;
  •  специфічний розвиток мовлення, стерта дизартрія.

 

РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ  МОВЛЕННЄВИХ СТРУКТУР

 

IV рівень: об’єм мовленнєвих засобів достатній для побутового спілкування. Вади звуковимови різного діапазону, включаючи повну сформованість.  Мають місце порушення складних за звуко-складовою структурою слів, збідненість словника, ускладнення семантико-морфологічніх операцій.  Фраза малопоширена, припускаються аграматичного оформлення. Зв’язне мовлення неякісне. 

III рівень (легкий ступінь системного недорозвинення мовлення): наявні різноманітні вади вимови. Фонематичні процеси сформовані на низькому рівні, часто викривлюється складова структура. Словник кількісно обмежений і якісно неповноцінний. Фраза елементарна, часто граматична. Зв’язне мовлення не розвинуте.

II рівень (середній ступінь системного недорозвинення мовлення): мовлення в цілому незрозуміле для оточуючих. Має місце як спотворення вимови, так і різноманітні заміни, в т.ч. на спотворені фонемні еквіваленти. Значно страждає складова структура та звуконаповнюваність слів. Словниковий запас обмежений побутовою тематикою, мало диференційований. Фраза часто односкладова, граматичні зв’язки  простежуються важко.

Зв’язне мовлення не сформоване.

I рівень (важкий ступінь системного недорозвинення мовлення): мовленнєві засоби спілкування вкрай обмежені, ситуативне. В активі невелика кількість нечітко вимовляємих побутових слів, звуконаслідування, звукокомплекси. Значення «слів» не мають чіткого розрізнення, «слова» можуть носити значення речення. Граматичні операції недоступні. Користуються паравербальними засобами комунікації.

0 рівень (важкий ступінь системного недорозвинення мовлення): доступні вербальні прояви у вигляді кількісно обмежених фонетично дифузних вигуків, вокалізацій, складів. Семантична диференціація словника мінімальна - до 10-12 «слів» з різною інформативною наповнюваністю. 

Мовленнєва недостатність ускладнює комунікації і знижує освітні можливості, а  тому обов’язково потребує корекції.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Оцініть наш сайт

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано